Вороблячин

Вороблячин

Вороблячин належить до найстарших місцевостей на Розточчі. У ранньому середньовіччі існувало тут оборонне місто, залишки якого відкрили археологи на вороблячинському урочищі "Замчисько". Вперше про село згадується у 1409 році. В той час мазовецький князь Семовіт IV надав їй Прандоче з Високої в землі черській, цим самим започаткував існування ключа вороблячинських, а пізніше немирівських маєтків. Віддалені культурні традиції свідчать про роль поселення, яке відігравало у минулому, а в певній сфері і нині на шляху, що веде через Розточчя, між Явором і Равою Руською.

Важливе значення в історії села виконувала церква і місцева парафія східного обряду, яка існувала вже на початку XVI століття. У наступному сторіччі, у 1670 році, Францішек Стадницький власник села, видав привілей, в якому підтвердив надання попівства для Яреми Труша, зятя Михайла Поповича і його наступників. З часів Яна Собєського походила також дерев'яна церква, збудована у 1662 році.

У сучасній панорамі села, можна побачити також муровану церкву Панської Зміни, збудованої у 1922 році. Дерев'яну церкву, розташовану в глибині села, в 80-х роках XX століття перенесено до заповідника в Києві.