|
Меню сайту
Календар
Архів записів
Наше опитування
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
СиньковичіСело Синьковичі розміщене на лівому
березі річки Рати на відстані 15 км. від Рави-Руської. В історичних документах
село згадується від другої половини ХІІІ ст. Село Синьковичі засноване у
1345 році. Воно є найстарішим серед навколишніх населених пунктів. Синьковичі входили
колись до складу села і парафії Равське (колишня
назва — Голе Равське). Після 1940 року стало окремим селом. Синьковичі є частиною Волинсько-Подільської
височини.  Село має вигідне географічне положення щодо
транспортних шляхів. Це: на Захід – автодорога на Раву-Руську, а на схід – до
Червонограду. Територіально-господарський комплекс села спеціалізується в
основному на сільськогосподарському виробництві, торгівлі та підприємницькій
діяльності. Існує
багато легенд про створення села, про те, чому саме так воно називається. Одна
з легенд розповідає про те, що давним-давно жив собі пан і звали його Синько.
Багатий Синько збудував собі замок на родючій землі, в урочищі Дубрівка. Було у
пана багато наймитів, а так як він був злим, то не дозволяв нікому будувати
житла біля нього, на його родючій землі. Люди почали будуватись на полудень від
пана, на піщаних ґрунтах (тут і зараз знаходиться село). Село розросталось.
Люди сіяли просо, овес, пшеницю, ячмінь, жито. А коли Синько помер, поселення
почали називати Синьковичами. Не зважали на те, що пан був злим, але він першим
поселився тут. Як згадка про пана на місці замку і досі ростуть чотири кремезні
липи. Освіта розвивалася повільно. Після
дозволу заснувати товариство «Просвіта» у Львові в 1868р. в селі теж відкрили
дім «Просвіти» і хату-читальню. Двокласна школа почала існувати з 1910 року.
Навчання велось польською мовою. 1939 рік – в селі працює школа з семирічним
навчанням. Навчалось біля 100 дітей, а працювало лише троє вчителів. У
вересні 1946 року почалось навчання у новій школі (дерев’яній). Зараз до послуг
населення села – Народний дім, бібліотека-філія та
ФАП. У довоєнний час в селі працював
дитячий садок (1937р.). Після війни Синьковичі мали свою сільраду. Перша
інвентарна книга у бібліотеці завірена сільрадою у 1952 році. Страшними були роки
московсько-большовицького поневолення, коли топталася релігія, мораль,
традиції. 28 серпня 1944 року стало чорним днем у історії села. Зранку НКВД
вислідило зв’язкову, яка везла продукти до лісу. Її затримали. Курінь «Ема» був
основною силою в боях з більшовиками. Це знало НКВД. На Раву-Руську поїхало
декілька вантажних автомобілів з військовими. Попереду їхав лімузин з високим
начальством. Як тільки кортеж виїхав за село, як загуркотіло, засвистіло – на
них чекали українські повстанці. Начальство у лімузині було вбито, а військових
повстанська пуля ловила на лету. Пізніше стало відомо, що засідку
організувала сотня «Тихоліса» та боївка «Грізного», які після бою пішли в
Карпатські ліси. Через годину з Рави-Руської над’їхала тьма-тьмуща військових.
На той час вони вже навчились палити українські села. Горіли хати та
господарські споруди, ревла худоба. Дим роз’їдав очі, щоб хоч щось спасти з
нажитого – не було й мови. Усіх чоловіків зігнали на дорогу, яка вела на Гійче,
положили долілиць, попередивши: хто підніме голову, буде розстріляний. Згоріло
біля 100 господарств, загинуло 33 мирних жителів села. Але життя йшло далі. Колективізація
села. Хто з селян не влаштувався на роботу до Рави-Руської, а потім – до
Львова, працювали на колгоспі. На півночі села була побудована ферма, де
вирощували молодняк великої рогатої худоби. Хто на фермі, хто на полі – жити
якось треба. 90-ті роки – час розпаду «великого могутнього СРСР». У 1993 році в пам'ять про загиблих у воєнний період було збудовано велику братню могилу, яка стала єдиним
Святим місцем у селі. Саме це святе місце згуртувало громаду, привело до думки, що
у селі потрібно збудувати свій храм.  У 1995 році громада села
розпочала будівництво храму. 8 червня 1997 році було закладено і освячено
деканом Рава-Руського деканату о. Іваном Галичиш перший камінь храму Успіння
Пресвятої Богородиці. Перше Богослужіння відбулося в церкві 28
серпня 2003 року, яке відправив перший парох села о. Тарас Загоруйко. З 2006 року парохом церкви є о. Михайло
Шевчук. 10 липня 2006р. при церкві була створена християнсько-молодіжна
організація "Едем”. 8-9 жовтня 2006 року в Синьковичах святкували Рік Родини і
захисту духовного світу дитини. Це перше свято, проведене організацією „Едем”. За роки Незалежності України в селі
відбулося багато хороших змін. Молоді сім’ї поселилися в новозбудовані будинки,
звели церкву, відкрили стадіон. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||