Магерів - селище міського типу Жовківського району, центр селищної Ради, якій підпорядковані села Бірки і Велике Передмістя. 

Селище розташоване над р.Білою, яка витікає зі схилів Розточчя і впадає в р. Рату (басейн Західного Бугу).

В околицях сучасного Магерова збереглося немало залишків довгих і широких стародавніх валів (у народі їх звуть окопами). Є тут і вали, які мають чотирикутну форму, висипані, можливо для оборони місцевості від нападу татар чи для стоянки таборів.

Час винекнення поселення, за деякими даними, відноситься до кінця 14 ст. З початку на річці Білій нібито стояв невеликий хутір. Пізніше тут виросло село, в якому жили переважно українці, що займалися землеробством та роботами в лісі. В кінці 16 ст. воно згадується як містечко. У 1591 році Магерів домігся надання йому магдебурзького права. У місті було побудовано ратушу, крамниці і лазню. Міщанам надавалося право влаштовувати ярмарки, займатися ремеслом, виробляти солодощі, торгувати медом і пивом, гнати і продавати горілку.

Протягом XVII століття в Магерові та його передмісті були зведені мурований костел (перебудований у 1845р. зберігається як памятка архітектури й досі), каплиця, 2 уніатські церкви та василіанський монастир, що згорів під час військових дій десь в середині XVII століття.

Для захисту від нападів ворогів власники Магерова збудували в місті дерев"яний замок. Місто раз у раз потерпало від воєн, що супроводжувалися руїнами, пожежами й грабуванням, від стихійних лих, голоду. Власники міст часто змінювалися: від Белзецьких Магерів перейшов до Глоговських, які потім перепродали його графові Семінському, а згодом місто одержали у спадок графи Стадницькі й Семінські - Левицькі.

Під час народно-визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетських загарбників Магерів у 1648 році був пограбований і спалений татарами. У 1649 році місто, в якому заховалося багато польської шляхти, обложили війська Богдана Хмельницького, що йшли з-під Львова на Замостя, і примусили її сплатити контрибуцію.

Великих руйнувань зазнав Магерів у 1656 році під час трансільванського князя Ракоці, який, здобувши місто віддав його на поталу своїм воякам, а замок наказав спалити.

У 1672 році на місто знову напали татари, чинячи вбивство і грабування. Під час пожежі згоріли 2 церкви і багато дерев'яних будинків. Про цей напад залишився напис на пам'ятнику, що стоїть біля с.Крехова:"По ограблении Магеры напали татары на Крехов".

Відбудовувалося місто на протязі XVII-XVIIІ століть чотири рази. Все це вимагало великої затрати праці і матеріальних ресурсів, що лягало важким тягарем на плечі поневоленого населення. Грунти навколо Магерова малородючі - піщані, з кам'яним підкладом - давали мізерні врожаї, тому міщани змушені були удаватися до різних промислів. Так, пошиті ремісниками шапки - магерки були відомі далеко за межами міста.