|
Меню сайту
Календар
Архів записів
Наше опитування
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
РавщинаРавщина Равщина - фактично не існуюча тепер адміністративно-територіальна одиниця Львівської області. Початок процесу об"єднання земель міста Рава-Руська та навколишніх сіл в єдине утворення сягає кінця XVIII століття, коли Рава-Руська стала повітовим містом Жовківської округи. З 1 серпня 1934 року на теренах Другої Речі
Посполитої в межах Львівського воєводства було утворено Рава-Руський повіт.
Садиба повіту знаходилася в місті Рава-Руська по вулиці Ярослава Мудрого (тоді ul. Narutowicza). В цей же час було закріплено адміністративний поділ
повіту на гміни. Згідно цього поділу існувало 3 міські (Немирів, Рава-Руська,
Угнів) та 11 сільських гмін (Белзець, Брукенталь, Гійче, Кам’янка Волоська, Любича
Крулевська, Магерів, Потелич, Седліска, Тарношин, Вежбиця, Вороблячин). Як бачимо, до повіту входили ряд гмін, які сьогодні територіально належать до Польщі. Це сталося тому, що рука Сталіна у 1939 році намалювала доленосну для західноукраїнського народу лінію, що розділила сім"ї людей. На той час площа Равського повіту займала 1401 км2.
Станом на 1931 рік чисельність мешканців повіту становила 122,100 тисяч
мешканців. Густота населення становила 87 осіб/км2.   На фото будинок ради Равського повіту. Одразу після приєднання Західної України до складу УРСР почалося формування нової адміністративної структури,
зокрема 27 листопада 1939 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило
питання про утворення у складі Львівської області повітів, у тому числі
Рава-Руського. Однак такий адміністративний поділ проіснував недовго і 10 січня 1940 року року політбюро ЦК КП(б)У обговорило
питання про утворення районів у Львівській області УРСР. Зокрема було ухвалено
створити у складі Львівської області Рава-Руський район із центром у місті
Рава-Руська.  Карта 1932-1936 років У червні 1941 року територія району стала місцем кровопролитних прикордонних боїв — тут тримали оборону бійці 91-го
прикордонного загону, 41-ї
стрілецької дивізії та винищувального батальйону. Оборона містечка тривала до 28 червня, після чого Червона Армія залишила
Рава-Руську, а район припинив
своє функціонування. 16 серпня 1945 року було підписано радянсько-польський договір про дружбу і кордон. За підсумками цього договору було встановлено кордон між двома
країнами вздовж т.зв. «лінії Керзона» з
незначними відхиленнями а також відбувся обмін територіями, у тому числі
частиною Рава-Руського району. У 1959 році до складу
Рава-Руського району увійшов ліквідований Магерівський район. Також у березні 1959 року
було укрупнено ряд сільських рад району. У 1945 році до відновленого Любельського воєводства Томашівського повіту приєднано північно-західну частину Равського повіту: гміни Белзець, Любича Крулевська, Угнів і Тарношин, а також громади сіл Гребенів та Седліска з гміни Седліска. Чотири громади равського повіту – Дев’ятир (з гміни Потелич), Радруж (з гміни Вороблячин), Верхрата і Прусє (з гміни Седліска) приєднано до Любачівського повіту в новоутвореному Жешовському воєводстві. Рава-Руський район виявився одним з районів, де проводився обмін територіями та населенням. Радянська сторона поступилася на користь Польщі додатково територією на північ від Рави-Руської до річок Буг, Солокія на північ від Рави-Руської глибиною до 30 км. В межах Польської Республіки залишилися українські етнічні території — Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина. Всі мешканці Львівщини, які потрапляли у смугу відселення були переселені у Рава-Руський, а також Немирівський та Краківецький райони. Переселення відбувалось разом з будинками та господарськими приміщеннями, тож на території Львівщини, яка перейшла до Польщі залишились лише невеликі ділянки залізниць, доріг, державні ліси та сади. Загалом на польському боці залишилось два відтинки залізниці довжиною 3,18 кілометрів поблизу станцій Нижинковичі та Рава-Руська. Північніше Рава-Руської в поймі річки Болотня знаходилася полоса лугів довжиною біля 35 км і шириною 600 метрів. Ці луги повністю відійшли до Польщі. Територія, що відійшла від Польщі до СРСР, складалася з невеликих за площею ділянок, головним чином, в північно-західних районах Львівської області — Рава-Руському і Немирівському. На цій території радянським представництвом було прийнято короткі відрізки залізничного полотна із загальною довжиною у 1,6 кілометра вартістю 8603900 злотих, що в переводі по курсу складало 114 тис. крб. і лісових масивів без оцінки вартості площею 783,5 гектара. Загалом Польщі відійщло 7 сільрад Рава-Руського району в яких проживало 14135 чоловік. Формування державного кордону СРСР на українському відтинку завершилося не відразу після Ялтинської конференції у січні 1945 р., коли лінія Керзона була прийнята як польсько-радянський кордон, але цього разу вже з поправками на користь Польщі. Креслення остаточної нової межі радянського кордону відбувалося шляхом довготривалого переговорного процесу. Уряди СРСР та Польщі починаючи ще з 1944 р. і до 1948 р. укладали міждержавні угоди. 30 грудня 1962 року було підписано указ Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів УРСР (по Львівській області). Ним, зокрема
передбачено ліквідацію Рава-Руського району, а його територія увійшла до складу Яворівського району. Трохи пізніше, а саме у 1964 році більшу частину території колишнього
Рава-Руського району передали до Жовківського (тоді Нестеровського району), у тому числі і місто Рава-Руську. З колишнього повіту Рава-Руська до
Нестеровського району ввійшли: Рава-Руська міська рада, Магерівська селищна
рада і вісім сільських рад, а саме: Бишківська, Гійченська, Забірська, Замківська,
Лавриківська, Потелицька та Річківська – разом 95 місцевостей. Автор тексту та фото Любомир Кашуба |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||